ЩОДО МОЖЛИВОСТІ СТАЛОГО ІСНУВАННЯ АНТИРЕЧОВИНИ У ВСЕСВІТІ Данильченко, Павло Іванович ДНВП «Геосистема», pavlodanylchenko@gmail.com   Антиречовина може стало існувати у Всесвіті лише всередині астрономічних утворень, що мають ненульове значення мінімально можливого радіусу Шварцшильда, а отже, і володіють дзеркально симетричним власним простором. Це перш за все порожнисті суцільні астрономічні тіла, в яких антиречовина відокремлена від речовини серединною сингулярною поверхнею, на якій значення координатної швидкості світла є близьким до нуля і яка у дзеркально симетричному власному просторі тіла має як завгодно велике мінімально можливе значення радіусу Шварцшильда. Завдяки цьому серединна антиречовина і не може анігілювати з зовнішньою речовиною в як завгодно масивних порожнистих нейтронних зірках чи поступово та довготривало анігілює з нею в таких же суцільних квазарах. Незвичайна топологія таких порожнистих астрономічних тіл відображена на малюнку. Малюнок: Викривлений власний простір порожнистого астрономічного тіла та це тіло в евклідовому фундаментальному просторі. Можливість такої незвичайної двошарової топології астрономічних тіл підтверджується розв'язками рівнянь гравітаційного поля загальної теорії відносності і не тільки в системі відліку просторових координат і часу (СВ) речовини, а і в ССВРВ, що є супутньою СВ розширному Всесвіту [Данильченко, 2022; 2024]. При цьому внутрішня поверхня порожнистого астрономічного тіла є опуклою в його просторово-часовому континууму (ПЧК). А в охопленому нею внутрішньому «порожньому» власному просторі має місце явище самостискання «внутрішнього всесвіту». У внутрішньому напівпросторі порожнистого тіла розташований «загублений» антисвіт Фуллера-Вілера [Fuller & Wheeler, 1962: 919; Даныльченко, 2008: 4]. Адже в ньому, на відміну від зовнішнього напівпростору, міститься антиречовина, а не речовина. Саме лише таке порожнисте тіло і є прийнятним для тривалого існування антиречовини (спіральнохвильових самоутворень, що р ... Читать далее