Теоретичні омани і фантомні сутності в астрономії, космології та фізиці Головною метою цього дослідження є виявлення наукових оман і найбільш значних непорозумінь у сучасній астрономії, космології та фізиці. Більшість з них викликано як суто математичним підходом, так і ігноруванням філософського осмислення фізичної реальності. І як наслідок цього, – недостатньо глибоким розумінням сутності деяких фізичних явищ і об'єктів. І, перш за все, це стосується явищ і об'єктів, що розглядаються у спеціальній і загальній теоріях відносності (СТВ і ЗТВ). Автор проаналізував історичні корені розглянутих тут помилок і непорозумінь і вказав можливі шляхи їх подолання. Такий конструктивний підхід дозволяє сподіватися на швидке усунення більшості розкритих тут оман і непорозумінь. На превеликий жаль це проблема не тільки космології, астрофізики і астрономії, а й фізики взагалі. Наше усвідомлення і відображення фізичної реальності все ще є досить примітивним і, перш за все, – переважно механістичним, макроцентричним і антропно обмеженим. Найбільш докладно обґрунтовано фантомність чорних дір, Великого Вибуху Всесвіту, темної небаріонної матерії, темної енергії, нейтрино і фотонів. Показано використання в космології замість метрично однорідної експоненціальної шкали космологічного часу. Тому ігнорується одночасність з будь-якою подією в світі людей лише нескінченно далекого космологічного минулого на обрії подій і лише нескінченно далекого космологічного майбутнього на сфері Шварцшильда. Ігнорується також і охоплення цим псевдообрієм минулого всього нескінченного Всесвіту. Обґрунтовано можливість існування антиматерії всередині нейтронних зірок і квазарів, що володіють топологією порожнистого тіла і дзеркальною симетрією власного простору. Пояснено великий червоний зсув і тривалу високу світність квазарів. Обґрунтовано калібрувальну неінваріантність гравітаційної сталої і нереальність тотожності Етерінгтона. Показано відсутність гравітаційних полів у Всесвіті аж до розриву його єдиног ... Читать далее