Обґрунтування використання динамічного гравітаційного поля у Всесвіті, що розширюється Доведена доцільність використання для відображення розширного Всесвіту саме рівнянь динамічного гравітаційного поля. Лише завдяки цьому Габблова швидкість руху речовини не буде перевищувати швидкість світла на обрії подій Всесвіту. Обґрунтована відповідність параметра b Шварцшильдова розв’язку рівнянь гравітаційного поля квадрату відносної частоти електромагнітної взаємодії мікрооб’єктів речовини та еквівалентність його граничній швидкості руху речовини у стані її нерухомості. Доведена хибність пов’язування параметра b з координатною швидкістю світла Загальної теорії відносності (ЗТВ). Габблова швидкість  речовини m на обрії подій Всесвіту h дорівнює сталій швидкості світла c. І це може бути реальним лише при відповідності цій речовині (як і галактикам, зіркам та планетам) динамічного гравітаційного поля [1], згідно якого швидкість світла на обрії подій Всесвіту  (як і гранична швидкість  речовини m, що рухається) теж дорівнює сталій швидкості світла c. Тут  і  – квадрати відносної частоти f електромагнітної взаємодії між мікрооб’єктами речовини m, що рухається зі швидкістю , і речовини, що умовно покоїться в динамічному гравітаційному полі на обрії подій Всесвіту h, відповідно. Отже, швидкість руху  речовини зростає, як і відповідна їй відносна кінематична частота електромагнітної взаємодії , завдяки чому і компенсується гравітаційне її зменшення ( ). І це, вочевидь, пов’язано зі зменшенням відстаней електромагнітної взаємодії між мікрооб’єктами речовини у фоновому евклідовому просторі Всесвіту [2] через ізотропне кінематичне самостискання в ньому речовини, що рухається [1,3]. Таким чином застосування параметра в ЗТВ (згідно з розв’язком гравітаційного поля Шварцшильда [4]) до простору, а не до речовини, що рухається в ньому, є недоцільним і хибним. Адже ототожнення з ним так званої координатної швидкості світла [3,4] призводить в системі відліку просторових координат та часу спо ... Читать далее