Доломитові Альпи: геологічний феномен і культурний ландшафт Вступ: унікальність об'єкта Світової спадщини Доломитові Альпи (італ. Dolomiti), включені до списку Світової спадщини ЮНЕСКО в 2009 році, представляють не просто гірський масив у Східних Альпах, а унікальний природний феномен, маючий видатну універсальну цінність з геологічної, геоморфологічної та естетичної точок зору. Їх відмінна риса — складені з доломітової породи (карбонату кальцію та магнію) бліді, вертикально піднімаються скельні масиви, які на заході та сході забарвлюються в вогняно-рожеві та золотисті відтінки (феномен «енрозадіра» або «альпійського світіння»). Ця територія охоплює близько 142 тис. га в п'яти італійських провінціях (Тренто, Больцано, Беллуно, Удине, Порденоне). Геологічна історія: від тропічного моря до гірських піків З наукової точки зору Доломити є «архівом» мезозойської ери, в основному триасового періоду (250-200 млн років тому). Их утворення — результат кількох етапів: Морська фаза: На місці сучасних гір знаходився давній океан Тетіс. На його дні протягом мільйонів років накопичувалися потужні відкладення карбонату кальцію з раковин і скелетів морських організмів (коралів, водоростей, молюсків). Ці відкладення сформували майбутні платформи — атоли та рифи давнього тропічного моря. Доломітизація: Ключовий процес, що дав назву горам. Першинний вапняк під впливом високомагнієвих морських вод частково перетворився на доломіт (мінерал, вперше описаний французьким геологом Деода де Доломьє в 1791 році). Цей мінерал більш стійкий до ерозії, ніж вапняк. Тектонічний підйом: Століття Африканської та Євразійської літосферних плит привело до підйому морського дна на висоту більше 3000 метрів. В процесі альпійського гороутворення масив був розламаний, стиснений і піднятий, утворюючи характерні вертикальні обриви, башні та гострі піки. Ерозійне моделювання: Дія льодників, вітру та води за останні кілька мільйонів років «висікла» з монолітного масиву ті драматичні форми, які ми бачимо сьогод ... Читать далее