Шахмати: чому людина ніколи не переможе ІІ — історія, епохи та тупик для гроссмейстера Від Deep Blue до AlphaZero: як нейронні мережі знищили людське перевагу та що тепер залишається шахматистам Питання, хто сильніший у шахматах — людина чи комп'ютер, хвилювало розуми півстоліття. Сьогодні відповідь однозначна: штучний інтелект перевершує будь-якого гроссмейстера настільки, що рівний матч між людиною та топовою нейронною мережею втратив сенс ще в середині 2010-х. Однак шлях до тотального домінування був довгим, драматичним і повним легендарних битв. Розглядаємо історію падіння людства та розмірковуємо, що тепер залишається живим шахматистам. Перегони почалися задовго до Deep Blue: програми 1950–1990-х Перші шахматні програми з'явилися у 1950-х роках разом з комп'ютерами. Вчені сприймали шахмати як ідеальний полігон для тестування штучного інтелекту — строгі правила, кінцеве число хідів, чітка мета. У 1951 році Алан Тьюрін написав першу в історії шахматну програму на папері, виконуючи обчислення олівцем. У 1957 році Алекс Бернстайн створив першу повноцінну програму для мейнфрейму IBM, яка розраховувала 3–6 хвилин на хід. Ці першопрохідці грали откровено слабо — рівень початківця-любителя, але темп прогресу був вражаючим. У 1980-х з'явилися комерційні шахматні комп'ютери: Chessmaster (1986) та продукти компанії Novag. У 1988 році програма Deep Thought (попередник Deep Blue) вперше перемогла гроссмейстера Бента Ларсена в турнірній партії. Дихання комп'ютера стало відчутним у спину. 1997 рік: матч століття — Каспаров проти Deep Blue У 1996 році Гаррі Каспаров, діючий чемпіон світу та найкращий гравець у історії, зустрівся з суперкомп'ютером IBM Deep Blue. Каспаров виграв матч з рахунком 4–2, але програв першу партію — історичний момент, коли комп'ютер вперше переміг чемпіона світу в класичному контролі. Однак Deep Blue 1996 року все ще допускав грубі позиційні помилки, і Каспаров впевнено взяв верх. Рівно через рік, у травні 1997 року, IBM привезла нову версію — Dee ... Читать далее