Полонська-Василенко Н. Спогади / Упор., вступ. ст. та імен. Покажчик В. Шевчука. - К.: Видавничий дім "Києво-Могилянська академія", 2011. - 591 с. Рукописи, як і люди, мають свою долю. Цей тривіальний і, заразом, досить ємний вислів повною мірою пасує для означення самобутньої одіссеї рукопису, точніше машинопису, мемуарів визначного українського історика Н. Полонської-Василенко. Дивовижна історія цих спогадів, викладена упорядником - відомим письменником і дослідником В. Шевчуком, залишає доволі значний простір як щодо гіпотетичних припущень про різні редакції та структуру споминів, так і стосовно можливих напрямів архівної евристики, котра дозволить розшукати їхню повну версію. Вочевидь, ця проблема спричиниться до різноманітних відгуків, коментарів та новітніх студій. Зрештою машинопис, віднайдений мюнхенською бібліотекаркою Н. Холявкою посеред викинутих паперів і книжок редакції оунівського часопису "Шлях перемоги" (фракція С. Бандери), що склав основу цього видання (перша та друга частина спогадів, 1884-1917 рр.), на сьогодні є найповнішою опублікованою версією мемуарів Н. Полонської-Василенко. Зауважимо, що третю частину спогадів (1918-1965 рр.) упорядник уклав із низки мемуарних розвідок та заміток дослідниці, видрукуваних у різні часи. Це - фрагменти "великого" мемуарного тексту чи дотичні до нього публікації Н. Полонської-Василенко, а саме статті, присвячені М. Василенку, Михайлу, Катерині та Марії Грушевським, Ю. Клену, А. Кримському, М. Могилянському, О. Оглоблину, Л. Старицькій-Черняхівській, митрополиту УАПЦ Никанору, роду Старицьких (Старицьких-Черняхівських-Стешенків), культурній та повсякденній атмосфері Києва за часів неокласиків М. Зерова та П. Филиповича, бутафорським процесам "Центра дій" та СВУ, Українському вільному університету у Мюнхені та ін. Наприкінці В. Шевчук додав до споминів бібліографію праць Н. Полонської-Василенко, опубліковану у "Наукових записках УВУ" (Мюнхен, 1963 р., ч. 7), а також цікаву вступну статтю та іменний п ... Читать далее