Питання, що стосувалися історизму фольклору, свого часу були дуже важливими для радянської фольклористики. Публікації пострадянських українських істориків, зокрема Олександра Галенка, також засвідчують інтерес до цієї проблеми. Діалог фольклористки Тетяни Шевчук та етнолога (історика за вузівською освітою) Василя Балушка спрямований на виявлення "больових точок" сучасного зрізу давньої проблеми історизму фольклору й подолання спрощених уявлень про взаємозв'язок історії і текстів усної словесності. Балушок В.: Фольклор - особлива форма творчості, що відзначається, як відомо, своєю власною специфікою. Іноді у фольклорних текстах удається віднайти певну історико-етнографічну інформацію (про побутові реалії та історичне тло, на якому діють герої, і навіть деякі відомості про конкретні події минулого). Проте все це відбивається у фольклорі опосередковано і потребує дуже виваженого й обережного підходу. Одним словом, тексти фольклору - це не літописи й хроніки, і шукати в них пряму та безпосередню інформацію про ті чи інші конкретні історичні або етнографічні реалії минулого є марною справою. Проте серед науковців-нефольклористів завжди знаходилися ті, які намагалися розглядати фольклорні твори саме як пряме історико-етнографічне джерело, аналогічне документам та хронікам. Шевчук Т.: У зв'язку з дослідженням текстів т.зв. усної історії сучасні науковці знову згадали про історизм фольклору як про одну з найдискусійніших проблем колишньої радянської фольклористики. "Протистояння двох точок зору на питання історизму фольклору в науці радянського часу, - відзначила Олександра Бріцина, - пов'язане з дискусійним протистоянням точок зору Б. Рибакова, В. Анікіна, С. Азбелєва, М. Плісецького та В. Проппа і Б. Путілова"1. Шевчук Тетяна Миколаївна - кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М. Т. Рильського НАНУ, відділ фольклористики; Балушок Василь Григорович - кандидат історичних наук, пров ... Читать далее