Писемні, археологічні та нумізматичні джерела свідчать про особливості в надходженні празьких грошів до різних регіонів та князівств Східної Європи, що зумовлювалося торговельними зв'язками польських і галицько-волинських міст, а чи не найважливішим фактором стали поклади солі. Припинення обігу празьких грошів на польських землях більшість дослідників датують першою половиною XV ст. Празькі гроші Вацлава IV домінували на українських теренах Великого князівства Литовського ще протягом XV ст. Торгівлі й торговельним шляхам Східної Європи доби феодалізму присвячено значну історіографію. Для українських земель, які протягом другої половини XIII-XIV ст. перебували під владою Золотої Орди, торгівельні комунікації часто слугували джерелом політичного, економічного та культурного розвитку. Відсутність родовищ дорогоцінних металів, тривале ординське спустошення, панування натурального господарства значною мірою обмежували монетний обіг у князівствах Східної Європи. Період ХІІ - перша половина XIV ст. дослідники часто називають "безмонетним", апелюючи до надзвичайно малої кількості знахідок. Для Східної Європи вихід із нього пов'язується з празькими грошами - великими срібними високоякісними монетами, карбованими в 1300-1547 рр. Вони належать до найбільш поширених знахідок XIV-XV ст. на теренах України1. В історіографії не існує одностайної думки щодо хронології обігу та шляхів надходження празьких грошів на територію Східної Європи. Як правило, їх виділяють декілька: північно-західний (через Литву)2, північно-східний (через Білорусію і Чернігівщину) і два південно-західних (через Південно-Східну Польщу й Червону Русь3 та Львів і Луцьк4). Дуже ґрунтовно підійшла до цієї Козубовський Георгій Анатолійович - кандидат історичних наук, науковий співробітник Інституту археології НАНУ, відділ археології Києва. 1 Котляр М. Ф. Грошовий обіг на території України доби феодалізму. - К., 1971. - С. 47, 63, 65. 2 Сиверс А. А. Топография кладов с пражскими грошами. - Пе ... Читать далее