Армянський слід у історії Візантії: від імператорських династій до культурного синтезу Вступ: Армяни як будівельники імперії Вклад армян у історію Візантійської імперії важко переоцінити. Це був не периферійний етнічний елемент, а один з ключових народів-будівельників імперії, що відігравав видатну роль у її військовій, політичній, династичній та культурній житті протягом семи століть (V–XI ст.). Армянський слід — це не маргинальне вплив, а структурний компонент візантійського держави, особливо в період його найвищого могутності та територіальної експансії. Це історія інтеграції, асиміляції, але також і збереження унікальної ідентичності в лоні імперського універсуму. 1. Династичний внесок: імператори армянського походження Найбільш яскравим свідченням глибини армянської інтеграції є походження цілих імператорських династій. Ісаврійська (Сирійська) династія (717–802): Хоча традиційно пов'язується з Сирією, багато істориків (Н. Адонц, П. Шаранци) наполягають на армянському походженні її основателя Льва III Ісавра. Важливіше те, що його син і наступник, Константин V (741–775), був женихом армянської княгині Ірини з роду Камсаркан, що зміцнило армянські зв'язки династії. Македонська династія (867–1056): Одна з найвеликших династій Візантії, при якій імперія досягла апогею. Її основник, Василій I Македонянин (867–886), відповідно до сучасних досліджень (А. Тойнبی, П. Харанис), був по походженню армянином з феми Македонія (де було багато армянських поселенців), вихідцем з селянської сім'ї. Його рідною мовою був армянський. При Македонській династії армянська еліта досягла піку свого впливу. Одиничні імператори: Роман I Лакапін (920–944) — армянин з низів, ставши співправителем і тестем Константина VII. Іван I Цимісхій (969–976) — блискучий полководець і імператор, походжений з армянського аристократичного роду Куркуасів (арм. Гурген). Никифор II Фока (963–969) хоча і був греком по батькові, його мати походила з знатного армянського роду Фок, що дав імперії кілька поколін ... Читать далее